Новини

Слова — це найпростіший спосіб підтримати людину, адже це «інструмент», який майже завжди з нами. Але разом з тим, він може бути і небезпечним. Адже навіть коли ми хочемо підтримати когось, ми не завжди знаємо як це зробити правильно і що саме сказати. Невдало підібраними словами можна поранити. Тому ми підготували підказки, які слова можна сказати людині, щоб у них вона почула «мене люблять», «про мене дбають», «я маю значення»
Зберігай та ділись із близькими.

Спасько-Михайлівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області.
Про проведення Web-марафон «ДОНЕЧЧИНА СПОРТИВНА: з вірою і надією в серці, з волею до ПЕРЕМОГИ!»#плічопліч

Дай знати близькій людині, що можна не відповідати стандартними «добре», «норм», «ок». Бо ти поруч, можеш та хочеш — вислухати, підтримати, допомогти
Не соромся детально запитати, як минув день, чи поцікавитися почуттями. Такі запитання налаштовують на глибшу відповідь. Може, і на відверту розмову.
Адже інколи нам усім потрібно більше ніж просто люб’язності. Інколи добре знати, що поруч є хтось, кому можна довіритися

Спасько-Михайлівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області. Шкільний етап чемпіонату Донецької області зі згинання та розгинання рук в упорі лежачи серед учнів та учениць 10-11 класів

Ми можемо очікувати, що з приходом весни усе “розквітне”: не тільки на вулиці, але й настрій. Але може статися навпаки: відомо, що організм людей по-різному адаптується до змін погоди. І прихід нового сезону дійсно впливає на наше ментальне здоров’я. Тому, навіть якщо сонце вже б’є променями в вікно, бути не в доброму гуморі навесні – нормально.
Чому так відбувається і як з цим впоратися, читай у каруселі.
І пам’ятай (в будь-який сезон): ми не можемо зупинити планету, скасувати зміну пір року та інші речі, що нам не під силу. Але можемо взяти відповідальність за своє ментальне здоров’я та подбати про нього

Нерідко, щоб підтримати людину в скорботі, ми намагаємося прискорити процес горювання, заперечити переживання або заспокоїти фразами на кшталт «Втрати роблять нас сильнішими». Проте це так не працює.
Горювання — природна реакція на втрату. Неможливо прожити цей процес за людину або пришвидшити його. Найкращий шлях підтримати — бути поруч, запропонувати допомогу, надати безпечний простір для взаємодії.

Гратися — але так, щоб не боятися — чи є ця можливість зараз в українських дітей? Коли повітряні тривоги лякають, коли сумуєш, бо відчуваєш, як стурбовані батьки війною.
Наші діти чутливі і не завжди можуть впоратися зі своїми емоціями. Тож завдання дорослих — підтримувати їх і навчити давати раду усім почуттям
У серії відеороликів «Гратися і не боятися» батьки дітей 2–6 років дізнаються, як відволікти дитину від переживань і зацікавлювати. Як навчити дітей розрізняти емоції й екологічно впоратися з негативними. Як заспокоюватися під час повітряних тривог і як допомогти малечі під час кризових ситуацій bit.ly/gratisya-i-ne-boyatisya
Так, щоб гратися і не боятися
Проєкт ініційований представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні в межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». А представлять ці рекомендації дитяча психологиня Світлана Ройз та співачка TARABAROVA (official) разом з експерткою дошкільної освіти Solja Boikovych

Коли близька людина йде на фронт — це стрес для всієї родини. Страх утрати, постійні тривога і втома — усе це накопичується, виснажує і може призводити до порушень ментального здоровʼя.
Війна змінює всіх, тож після повернення військових додому налагодження стосунків у родині стає випробуванням — у колі близьких ветерани отримують необхідну для відновлення підтримку або ж опиняються в ситуації нерозуміння та взаємних звинувачень.
Родині, яка чекає маму чи тата, сина, дочку або ж брата з війни, варто бути готовою до того, що вони можуть повернутися «іншими». Що рідна людина ще деякий час «воюватиме» і потребуватиме нашого терпіння. Зібрали кілька порад, які допоможуть підготуватися до зустрічі з військовими та полегшать період адаптації

Памʼятаємо, що ви любите вправи на усвідомленість (або ж майндфулнес) Це справді класний інструмент боротьби зі стресом і тривожністю — водночас приємний і доступний, де б ми не були. Головне — зосередитися на моменті «тут і зараз» та залучити якомога більше органів чуття.
Коли стресу забагато, нам важко зосередитися: ми гальмуємо, тут пропускаємо, там недочуваємо, в обід нарешті поснідаємо, а чим — за годину вже не памʼятаємо Техніки майндфулнес допомагають переключатися, а ще — дають мозку простір для заспокоєння і концентрації.
Якось ми вже тренувалися на ранковій каві, улюбленій музиці, нюхали жовтень… Робили вправу навіть у душовій кабіні. Спробуйте цього разу просту техніку з улюбленою стравою чи смаколиком.
Більше подібних технік тепер знають і сімейні лікарі, які пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP та можуть надавати підтримку з ментального здоровʼя. Розкажіть «сімейному» про свою тривожність

Зациклене погане мислення з часом штовхає людей до негативу та нещастя, і рішення, яке ви знаходите, це чудове, тихе місце, особливо якщо ви перебуваєте на природі чи вдома, місце з тьмяним освітленням, прислухайтеся до себе, прислухайтеся до свого внутрішнього сам, це дуже добре

Назад до цивільного життя повертається все більше захисників і захисниць України. Це наші однолітки, однокласники, це люди, які стоять поруч у метро чи на касі, і мало що видає в них ветеранів війни. Власне, як і те, крізь що вони проходять, аби повернутися не лише додому, а й до нормального життя.
Це Дмитро. У 2022 році він добровільно вступив до ЗСУ, опанував саперну справу, виконував бойові задачі. Пізніше отримав складну травму і втратив ногу. Каже, найстрашніше було — розповісти дружині.
Зараз Дмитро повертається до цивільного життя: знову дарує коханій квіти, пристосовується до улюбленої справи — організовує свята. І лиш коли запитуємо, зізнається — не завжди спить уночі, а інколи закривається у ванній, аби рідні не бачили сліз. Схожу боротьбу, вже власну, нині ведуть тисячі побратимів і посестер Дмитра. Попри складний досвід, фізичні й моральні травми вони так само прагнуть жити. І ми можемо їм у цьому допомогти — підтримати у відновленні, яке вони вже почали.
За підтримки IREX та USAID Всеукраїнська програма ментального здоровʼя «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, розпочинає нову кампанію — за участі ветеранів і для ветеранів. Її мета — показати захисникам і захисницям, що вони не самі, що їхні життя тривають, а допомога — поруч: у телефоні, онлайн та у ветеранських просторах, де всі свої. Тому до кампанії також долучаються проєкти, благодійні фонди та громадські організації, готові надати професійну підтримку спеціалістів кожному й кожній.
Водночас цивільним прагнемо нагадати, що наша підтримка теж важлива. Що перед нами — не «котики», а насамперед воїни, які будуть вдячні за повагу і людяність. Памʼятаймо про це щодня і де б не були, коли кортить запитати «А як там було?». Пам’ятаймо й тоді, коли просто хочеться сказати «Дякую»

Пам’ятаймо, що батьки дітей з інвалідністю не потребують особливого ставлення чи специфічного спілкування. Вони такі ж батьки, як усі інші.
Будьмо добрішими, чуйнішими, відкриваймося до спілкування та навчаймося одне в одного бути сучасними мамами й татами. Прийняття кожного таким, який він є, лиш допоможе розвіяти хибні уявлення про дітей з інвалідністю та їхніх батьків.
Зібрали поради з ініціативи радниці-уповноваженої президента України з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук у межах інформаційної кампанії «Діти як діти».

Щойно стає відомо про постраждалих через ворожі обстріли, на допомогу поспішають рятувальники, медики, а також психологи, готові надати допомогу тим, хто зазнав гострої реакції на стрес.
Якщо ви прагнете допомогти постраждалому і бачите поруч спеціаліста — кличте на допомогу. Якщо ж саме в цю мить психолога поруч немає, а людина впадає в ступор, плаче, тремтить чи втрачає самоконтроль — знадобляться базові знання першої психологічної допомоги.
Певні прояви гострої реакції на стрес потребують чітких дій. Згадуємо сьогодні, як можна допомогти людині до прибуття спеціаліста.
Що таке гостра реакція на стрес та які її можливі наслідки, розповідаємо у попередньому пості.

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів освіти залишається забезпечення психологічної стійкості здобувачів освіти. Педагогічні працівники мають забезпечувати психологічну складову організації освітнього середовища, створюючи умови, що сприятимуть розвитку особистості кожної дитини, збереженню здоров’я та формуванню готовності до самостійного життя.
Ментальне здоров’я є важливою складовою психофізичного розвитку здобувачів освіти, що поєднує здоровий дух, гарне фізичне самопочуття та психіку людини із соціальним складником.
29 січня 2024 року з метою створення умов для збереження і розвитку психічного здоров'я учасників освітнього процесу, класним керівником 10 класу Павлюк В.А. було проведено захід « Як подбати про себе?». Завдання заходу: підвищити рівень обізнаності учнів про психічне здоров'я; ознайомити учасників освітнього процесу зі способами подолання негативних емоцій; формувати навички саморегуляції, релаксації; формувати позитивний образ класного колективу. Під час заняття учні 10 класу формували навички стресостійкості, подолання страхів; знайомились з емоційними реакціями під час війни та способами відновлення власного ресурсу. Також учасникам заняття були продемонстровані різні техніки та методики для відновлення оптимального психологічного стану.

Тривожність і відчуття напруги в тілі — основні наслідки тривалого стресу, згідно з останнім дослідженням Gradus Research за жовтень 2023 року. Ці симптоми — вагома причина звернутися до спеціаліста або свого сімейного лікаря, який пройшов навчання за програмою ВООЗ mhGAP і тепер може надавати підтримку з ментального здоров’я.
Якщо ваш сімейний лікар ще не проходив навчання за програмою mhGAP, ви все одно можете до нього звернутися та попросити знайти в системі фахівця, який зможе допомогти.
Якщо ж у вас немає сімейного лікаря, ви можете знайти його у своєму регіоні просто зараз:
скористайтеся онлайн-мапою на сайті НСЗУ
або зателефонуйте 16-77

Стан ментального здоров'я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть від екологічних. Здатність отримувати задоволення від життя - основна риса ментального здоров'я людини. Психічне здоров'я значною мірою залежить від атмосфери у сім'ї, дитячого досвіду, соціального оточення. Особливо важливим є сприятливе середовище зростання для дітей та підлітків, у яких психіка лише формується.

Періоди темряви через можливі відключення електроенергії буде легше пережити, якщо підготуватися до них заздалегідь. Окрім речей першої необхідності — ліхтариків, батарейок, теплого одягу — варто подбати про те, як допомогти дітям здолати тривожність та зробити час без світла комфортним і затишним, наскільки це можливо
Страх темряви — це, з одного боку, віковий страх у дітей, з іншого — один із наслідків тривалого стресу. У темряві ми втрачаємо відчуття кордонів, тіла та орієнтацію в просторі. Будьте обережні з доторками до дитини. Перше, що необхідно зробити, — дати відчуття простору: «Стіни тут, стеля ось там».
Контроль повертає відчуття впевненості. Домовтеся з дитино, за що вона буде відповідати — вмикати ліхтарик, дбати про свою іграшку чи улюбленця. А щоб відволікти дитину, запропонуйте пограти в ігри. Гра — найпростіший спосіб трансформувати напругу.