Новини

Першоджерело, яке встановлює графік щеплень, мінімальні інтервали, можливість одночасного введення вакцин, правила, згідно яких наздоганяється порушений графік, затверджено перелік протипоказань, - це Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року N 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року N 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»).

Ним затверджено:

1) Календар профілактичних щеплень в Україні, що додається;

2) Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, що додається.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1182-19#Text
Наказ МОЗ України № 2070 (Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень)

Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень можна знайти в наказі МОЗ №2070

http://www.drlz.com.ua/
Інструкції до вакцин

Багато важливої інформації міститься в інструкціях до вакцин (шукайте на сайті Державного реєстру лікарських засобів України за назвою вакцини)

https://www.who.int
Всесвітня організація охорони здоров’я

Загальні принципи вакцинації, інформацію про вакцинокеровані хвороби та позиції експертів по різних вакцинах ви можете знайти на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я – www.who.int (англійською, російською і ще декількома мовами).

https://moz.gov.ua/immunization
Міністерство охорони здоров’я України (розділ з вакцинації)

https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya
Центр громадського здоров’я України (розділ з імунізації)

У цьому розділі подано відомості про вакцинацію, статистичні дані про охоплення щепленнями і забезпечення вакцинами, нормативно-правові документи, календар щеплень, вакцинокеровані хвороби.

https://www.facebook.com/groups/bzvorgua
Вакцинація: питання та відповіді

Фахова спільнота, створена ГО "Батьки за вакцинацію", де можна оперативно отримати перевірену інформацію про імунопрофілактику та відповіді фахівців на питання про щеплення та вакцинокеровані інфекції.

https://zrozumilo.org/library/?_categories_library=profilaktyka-zahvoryuvan&fbclid=IwAR1vaRvjCUFKND-JBwNcL3ZV9oxpDWP6SuULjz_2c9x5jp7eBYgAGeBPnVk
Розділ з вакцинації на сайті Української Академії Педіатричних Спеціальностей

Також радимо такі ресурси:
https://vaccination.covid19.gov.ua
Спеціальний сайт МОЗ України про вакцинацію від COVID-19

https://vaccination.org.ua/
Спеціальний сайт UNICEF з вакцинації дітей

Спеціальний сайт дитячого фонду ООН (UNICEF) з вакцинації дітей містить інформацію про вакцинокеровані хвороби, вакцинацію проти них, досвід батьків, а також тест на знання з вакцинації.

https://www.cdc.gov
Центри контролю та профілактики захворювань, США (CDC)

https://phc.org.ua/promociya-zdorovya/daydzhest-pro-covid-19-cifri-i-fakti
Щотижневий дайджест про COVID-19: цифри і факти

Дайджест готується щотижня в рамках спільного зі Світовим банком проєкту МОЗ України. Головний експерт Дайджесту - Ф. І. Лапій, голова НТГЕІ, провідний експерт Національного порталу з імунізації, к.м.н.

https://www.ecdc.europa.eu/en/immunisation-and-vaccines
European Centre for Disease Prevention and Control

Європейський центр контролю та профілактики хвороб

https://www.immunize.org
Коаліція сприяння імунізації, США

https://www.chop.edu/covid-19-vaccine-program
Філадельфійський дитячий шпиталь

Відповіді на поширені питання, відео, джерела інформації

https://allergy.org.ua/shcheplennia-pry-alerhii/
Алергія та вакцинація. Інтервю голови НТГЕІ, провідного експерта порталу Ф.І.Лапія

Відповіді на найпоширеніші питання про вакцинацію пацієнтів з алергією.

https://www.uptodate.com
Провідний глобальний клінічний ресурс доказової медицини

https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(23)00136-8/fulltext?dgcid=raven_jbs_aip_email
“Протистояння еволюції та розширенню антивакцинальної активності в США в епоху COVID-19” – стаття в The Lancet

Over the past two decades, anti-vaccine activism in the USA has evolved from a fringe subculture into an increasingly well organised, networked movement with important repercussions for public health. The COVID-19 pandemic has exacerbated this evolution and magnified the reach of vaccine misinformation. Anti-vaccine activists, who for many years spoke primarily to niche communities hesitant about childhood vaccinations, have used traditional and social media to amplify vaccine-related mistruths about COVID-19 vaccines while also targeting historically marginalised racial and ethnic communities. These efforts contributed to COVID-19 vaccine hesitancy and expanded the movement, with early indications suggesting that this hesitancy could now also be increasing hesitancy that existed pre-pandemic towards other vaccines. It is important to understand the implications of this recent evolution of anti-vaccine activism on vaccination uptake and the promotion of sound public health strategies. In this Viewpoint, we summarise the latest developments in US-based anti-vaccine activism and propose strategies for confronting them.

https://voxukraine.org/nepravda-illya-mechnykov-stverdzhuvav-shho-vaktsyna-nepotribna-i-nebezpechna
НЕПРАВДА: Ілля Мечников стверджував, що вакцина непотрібна й небезпечна

Проєкт Вокс Чек детально спростовує фейк щодо ставлення Іллі Мечникова до вакцинації

https://www.bbc.com/ukrainian/features-59261156
Як антивакцинатори впливали на історію людства. Георгій Ерман

Як виник і розвивався антивакцинаторський рух від 18 сторіччя до сьогодення і чим зумовлений його підйом зараз. Огляд від BBC News Україна.

https://www.linkedimmunisation.org/
Linked Immunisation Action Network

Ресурс з обміну досвідом в галузі впровадження програм з імунізації серед представників країн з середнім достатком. Проєкт фінансується Альянсом з вакцин GAVI.

https://www.vaccination-info.eu/en/about-us
Європейський інформаційний портал з вакцинації (EVIP)

Інформація про вакцинацію від Європейського центру контролю та профілактики захворювань (ECDC)

Фахові доказові ресурси для медпрацівників:
https://phc.org.ua/uptodate
Доступ до Uptodate для медичних працівників України

https://bestpractice.bmj.com
British Medical Journal

Найголовніша підтримка — ви самі
⠀
Мотивувати себе й бути собі другом чи подругою може бути завданням із зірочкою, якщо не знати з чого почати.
⠀
У спільному опитуванні Ти як? , UNICEF Ukraine та U-Report Ukraine ми пропонуємо зробити перший крок — поділіться тим, що вас підтримує зараз.
⠀
5 хвилин і щирі відповіді допоможуть нам сформувати та запропонувати вам прості та дієві техніки самодопомоги для підтримки свого ментального здоров’я.
⠀
Щоб почати опитування:
⠀
перейдіть у зручний чат-бот U-Report:
Messenger: http://m.me/ureportukraine
Telegram-бот: http://t.me/ureportukrainebot

Спасько- Михайлівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області долучився до заходу "Флешмоб «White card» - Моє найкраще спортивне досягнення" під егідою Української федерації «Спорт заради розвитку».
6 квітня у світі відзначається – Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру (International Day of Sport for Development and Peace).
23 серпня 2013 р. Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію, у якій зазначалося, що «здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність –запорука загального процвітання й добробуту».
Також 7 квітня, світ відзначає Всесвітній день здоров’я. Спорт на благо миру та розвитку – це ключове формулювання згаданої міжнародної події, що підкреслює важливість і необхідність такого виду загальнолюдської діяльності для суспільства, держави, урядових і неурядових організацій. Здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність –запорука благополуччя та процвітання людини.
Дякую всім учасникам Флешмобу «White card» - Моє найкраще спортивне досягнення!
#плічопліч #спортзарадирозвитку #whitecard

Ми, українці, такі сильні. Вночі обстріли, вдень робота. Потім — стрічка новин та вечеря з родиною. Навіть з’явилася нова приказка: «Тривога в місті — не причина перенесення дедлайнів». І так вже понад 2 роки.
Ми бачимо неймовірну кількість кадрів жорстокості, не спимо ночами, волонтеримо і продовжуємо вимагати від себе тієї ж продуктивності, тієї ж наснаги і настрою, що й раніше.
Часто навіть не усвідомлюємо, під наскільки великою напругою зараз перебуваємо. Ми остаточно відчуємо це, тільки коли війна скінчиться.
Тож просто хочемо нагадати тобі, що зараз час бути лагідними до себе і до інших. Візьми стільки часу, скільки потрібно, щоб прийти до ладу після поганих новин.
Це нормально — поставити справи на паузу та дати собі трохи часу, коли є потреба. Дозволь собі бути неідеальним

З 2014 року пані Олеся з позивним «Карамелька» навчала українських бійців тактичній медицині. Згодом усвідомила, що вміє достатньо, аби рятувати життя безпосередньо на фронті. З війни вона поверталася двічі — у часи АТО і вже повномасштабної, але до цивільного життя повертається досі — каже, губиться серед людей, а ще часто не спить уночі, бо кличуть поранені.
Досвід ветеранки вартий поваги. Та попри це, вона все ще чує колючі фрази на кшталт «ми тебе туди не посилали» або «як там було на війні?». Це ранить, це змушує закриватися, дистанціює від простого бажання «бути дівчинкою, носити сукню і ходити на побачення». Пам’ ятаймо про це.
Ветерани й ветеранки не потребують особливих умов чи ставлення, аби справді жити це життя — лише взаємної поваги і часу.

Слова — це найпростіший спосіб підтримати людину, адже це «інструмент», який майже завжди з нами. Але разом з тим, він може бути і небезпечним. Адже навіть коли ми хочемо підтримати когось, ми не завжди знаємо як це зробити правильно і що саме сказати. Невдало підібраними словами можна поранити. Тому ми підготували підказки, які слова можна сказати людині, щоб у них вона почула «мене люблять», «про мене дбають», «я маю значення»
Зберігай та ділись із близькими.

Спасько-Михайлівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області.
Про проведення Web-марафон «ДОНЕЧЧИНА СПОРТИВНА: з вірою і надією в серці, з волею до ПЕРЕМОГИ!»#плічопліч

Дай знати близькій людині, що можна не відповідати стандартними «добре», «норм», «ок». Бо ти поруч, можеш та хочеш — вислухати, підтримати, допомогти
Не соромся детально запитати, як минув день, чи поцікавитися почуттями. Такі запитання налаштовують на глибшу відповідь. Може, і на відверту розмову.
Адже інколи нам усім потрібно більше ніж просто люб’язності. Інколи добре знати, що поруч є хтось, кому можна довіритися

Спасько-Михайлівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області. Шкільний етап чемпіонату Донецької області зі згинання та розгинання рук в упорі лежачи серед учнів та учениць 10-11 класів

Ми можемо очікувати, що з приходом весни усе “розквітне”: не тільки на вулиці, але й настрій. Але може статися навпаки: відомо, що організм людей по-різному адаптується до змін погоди. І прихід нового сезону дійсно впливає на наше ментальне здоров’я. Тому, навіть якщо сонце вже б’є променями в вікно, бути не в доброму гуморі навесні – нормально.
Чому так відбувається і як з цим впоратися, читай у каруселі.
І пам’ятай (в будь-який сезон): ми не можемо зупинити планету, скасувати зміну пір року та інші речі, що нам не під силу. Але можемо взяти відповідальність за своє ментальне здоров’я та подбати про нього

Нерідко, щоб підтримати людину в скорботі, ми намагаємося прискорити процес горювання, заперечити переживання або заспокоїти фразами на кшталт «Втрати роблять нас сильнішими». Проте це так не працює.
Горювання — природна реакція на втрату. Неможливо прожити цей процес за людину або пришвидшити його. Найкращий шлях підтримати — бути поруч, запропонувати допомогу, надати безпечний простір для взаємодії.

Гратися — але так, щоб не боятися — чи є ця можливість зараз в українських дітей? Коли повітряні тривоги лякають, коли сумуєш, бо відчуваєш, як стурбовані батьки війною.
Наші діти чутливі і не завжди можуть впоратися зі своїми емоціями. Тож завдання дорослих — підтримувати їх і навчити давати раду усім почуттям
У серії відеороликів «Гратися і не боятися» батьки дітей 2–6 років дізнаються, як відволікти дитину від переживань і зацікавлювати. Як навчити дітей розрізняти емоції й екологічно впоратися з негативними. Як заспокоюватися під час повітряних тривог і як допомогти малечі під час кризових ситуацій bit.ly/gratisya-i-ne-boyatisya
Так, щоб гратися і не боятися
Проєкт ініційований представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні в межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». А представлять ці рекомендації дитяча психологиня Світлана Ройз та співачка TARABAROVA (official) разом з експерткою дошкільної освіти Solja Boikovych

Коли близька людина йде на фронт — це стрес для всієї родини. Страх утрати, постійні тривога і втома — усе це накопичується, виснажує і може призводити до порушень ментального здоровʼя.
Війна змінює всіх, тож після повернення військових додому налагодження стосунків у родині стає випробуванням — у колі близьких ветерани отримують необхідну для відновлення підтримку або ж опиняються в ситуації нерозуміння та взаємних звинувачень.
Родині, яка чекає маму чи тата, сина, дочку або ж брата з війни, варто бути готовою до того, що вони можуть повернутися «іншими». Що рідна людина ще деякий час «воюватиме» і потребуватиме нашого терпіння. Зібрали кілька порад, які допоможуть підготуватися до зустрічі з військовими та полегшать період адаптації

Памʼятаємо, що ви любите вправи на усвідомленість (або ж майндфулнес) Це справді класний інструмент боротьби зі стресом і тривожністю — водночас приємний і доступний, де б ми не були. Головне — зосередитися на моменті «тут і зараз» та залучити якомога більше органів чуття.
Коли стресу забагато, нам важко зосередитися: ми гальмуємо, тут пропускаємо, там недочуваємо, в обід нарешті поснідаємо, а чим — за годину вже не памʼятаємо Техніки майндфулнес допомагають переключатися, а ще — дають мозку простір для заспокоєння і концентрації.
Якось ми вже тренувалися на ранковій каві, улюбленій музиці, нюхали жовтень… Робили вправу навіть у душовій кабіні. Спробуйте цього разу просту техніку з улюбленою стравою чи смаколиком.
Більше подібних технік тепер знають і сімейні лікарі, які пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP та можуть надавати підтримку з ментального здоровʼя. Розкажіть «сімейному» про свою тривожність

Зациклене погане мислення з часом штовхає людей до негативу та нещастя, і рішення, яке ви знаходите, це чудове, тихе місце, особливо якщо ви перебуваєте на природі чи вдома, місце з тьмяним освітленням, прислухайтеся до себе, прислухайтеся до свого внутрішнього сам, це дуже добре

Назад до цивільного життя повертається все більше захисників і захисниць України. Це наші однолітки, однокласники, це люди, які стоять поруч у метро чи на касі, і мало що видає в них ветеранів війни. Власне, як і те, крізь що вони проходять, аби повернутися не лише додому, а й до нормального життя.
Це Дмитро. У 2022 році він добровільно вступив до ЗСУ, опанував саперну справу, виконував бойові задачі. Пізніше отримав складну травму і втратив ногу. Каже, найстрашніше було — розповісти дружині.
Зараз Дмитро повертається до цивільного життя: знову дарує коханій квіти, пристосовується до улюбленої справи — організовує свята. І лиш коли запитуємо, зізнається — не завжди спить уночі, а інколи закривається у ванній, аби рідні не бачили сліз. Схожу боротьбу, вже власну, нині ведуть тисячі побратимів і посестер Дмитра. Попри складний досвід, фізичні й моральні травми вони так само прагнуть жити. І ми можемо їм у цьому допомогти — підтримати у відновленні, яке вони вже почали.
За підтримки IREX та USAID Всеукраїнська програма ментального здоровʼя «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, розпочинає нову кампанію — за участі ветеранів і для ветеранів. Її мета — показати захисникам і захисницям, що вони не самі, що їхні життя тривають, а допомога — поруч: у телефоні, онлайн та у ветеранських просторах, де всі свої. Тому до кампанії також долучаються проєкти, благодійні фонди та громадські організації, готові надати професійну підтримку спеціалістів кожному й кожній.
Водночас цивільним прагнемо нагадати, що наша підтримка теж важлива. Що перед нами — не «котики», а насамперед воїни, які будуть вдячні за повагу і людяність. Памʼятаймо про це щодня і де б не були, коли кортить запитати «А як там було?». Пам’ятаймо й тоді, коли просто хочеться сказати «Дякую»

Пам’ятаймо, що батьки дітей з інвалідністю не потребують особливого ставлення чи специфічного спілкування. Вони такі ж батьки, як усі інші.
Будьмо добрішими, чуйнішими, відкриваймося до спілкування та навчаймося одне в одного бути сучасними мамами й татами. Прийняття кожного таким, який він є, лиш допоможе розвіяти хибні уявлення про дітей з інвалідністю та їхніх батьків.
Зібрали поради з ініціативи радниці-уповноваженої президента України з прав дитини і дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук у межах інформаційної кампанії «Діти як діти».