УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ НАВЧАЛЬНО-
МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ»
вул. Батюка, 20, м. Слов'янськ, Донецька область, 84116 E-mail: dnmcps@ukr.net, код ЄДРПОУ 38844604
Керівникам структурних підрозділів з питань освіти міських рад та райдержадміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, територіальних громад, директорам/завідувачам центрів практичної психології, директорам ЦПРПП, керівникам ЗЗСО
Методичні рекомендації за результатами засідання інтервізійної групи
З метою подальшої реалізації статті 76 Закону України «Про освіту» та за підсумками засідання інтервізійної зустрічі для фахівців психологічної служби від 07.11.2023 року за темою «Алгоритм поственції суїциду (буліциду) або його спроби в закладі освіти» Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти надає методичні рекомендації щодо:
- алгоритму дій при виявленні здобувача освіти із ознаками суїцидальної поведінки (додаток 1);
- алгоритму поственційного супроводу колективу закладу освіти, у якому трапилися суїцид (буліцид) або його спроба (додаток 2).
Матеріали заходу та відеозапис заходу розміщені на офіційних каналах КЗ ДНМЦ ПС: Google-диску та YouTube-каналі.
Посилання на YouTube-канал: https: //youtu. be/4OeQryMKbPo.
Посилання для завантаження відеозапису:
https://drive .google. com/file/d/1yePtCkS YlvlpNz4QMT iwMsQIHRfbJ 0pz /view?usp=sharing.
Посилання для завантаження презентації:
https://drive.google.com/file/d/1LedeDug7-
8yCss3k6_DChMOasOY4yPs2/view .
Просимо керівників довести вищезазначену інформацію до практичних психологів та соціальних педагогів з метою посилення профілактичної роботи та значного зменшення ризику суїцидальної поведінки серед здобувачів освіти.
Додаток 1
до листа КЗ ДНМЦ ПС
від 07.11.2023 № 01/03-123
Методичні рекомендації щодо профілактики суїцидальної поведінки
серед здобувачів освіти у 2023-2024 н. р.
Психологічна служба системи освіти України опинилася в нових реаліях функціонування, а перед фахівцями постали такі питання, які до сьогодні ніхто не вирішував.
Російська агресія проти України зумовила низку викликів для психологічної служби освіти, а саме:
- Значне зростання чисельності учасників освітнього процесу, які отримали психологічні травми різного ступеня внаслідок військових дій та потребують постійної психологічної підтримки й допомоги.
- Брак практичних психологів з огляду на зростаючу потребу.
- Неготовність педагогічних працівників до надання базової психологічної підтримки та до роботи з дітьми, які отримали психологічну травму.
- Недостатня обізнаність батьків у сфері психічного здоров'я та їх неспроможність надавати психологічну підтримку дітям.
5. Необхідність упровадження чітких алгоритмів перенаправлення та протоколів реагування у разі неспроможності впоратися самостійно з проявами психологічної травми.
Важливим напрямом діяльності психологічної служби є запобігання суїцидальним проявам серед здобувачів освіти. На жаль, у зв'язку з війною ця проблема загострилась, оскільки люди перебувають у хронічному стресі, депресії, мають посттравматичний стресовий розлад, фінансову скруту, втрачають близьких, домівки тощо, й інколи єдиним виходом зі складної життєвої ситуації вбачають суїцид.
Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров'ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Також обтяжують стан подій й сезонні коливання суїцидальності, надмірна психологічна напруга в суспільстві, спричинена збройним вторгненням.
Порушення депресивного спектра, підвищений рівень тривожності та агресивності, самоушкоджувальна поведінка та суїцидальні спроби - одні з найпоширеніших проявів порушення ментального здоров'я серед дітей та підлітків, які потребують психологічного втручання.
Оскільки заклад освіти є однією з провідних інституцій соціалізації особистості, дуже важливо, щоби надавалася допомога учням та персоналу в боротьбі з наслідками, що настали після самогубства. Розроблення на їх організаційній основі протоколів поственції суїциду та посилення взаємодії державних інституцій для превенції і поственції суїциду в закладі освіти становить актуальне завдання сьогодення.
Загалом психологічна служба системи освіти в Україні методично забезпечена щодо первинної профілактики суїцидальних спроб учнів і роботи з батьками підлітків групи ризику:
- лист Міністерства освіти і науки України віД 28.03.2014 №1/9-179 «Щодо профілактики суїцидальних тенденцій серед учнів та учнівської молоді»;
- лист Міністерства освіти і науки України віД 07.08.2015№2/3-14-1572- 15 «Щодо профілактики учинення дітьми навмисних самоушкоджень»;
- лист Міністерства освіти і науки України віД 14.08.2020№1/9-436 «Про створення безпечного освітнього сереДовища в заклаДі освіти та попереДження і протиДії булінгу (цькуванню)».
Проте гостро бракує чітких алгоритмів дій у постсуїцидальних ситуаціях, коли більшість заходів необхідно вжити протягом перших 24-72 годин після трагедії, а також рекомендацій щодо подальшої роботи з класними і педагогічними колективами, завчасної підготовки персоналу до кризової комунікації (зокрема з медіа, здатними підсилити ефект зараження та індукції суїцидальної тенденції).
ВАЖЛИВО! Психологічне забезпечення освітнього процесу (профілактика, корекція, консультування тощо) спирається на діагностичну складову.
Вкотре акцентуємо увагу та доводимо до відома фахівців психологічної служби, що Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи розроблено методичні рекомендації «Застосування діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної служби».
Діагностичний мінімум розміщений за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna- robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno- metodychni-materialy-dlya-syholohiv/psyhodiahnostychna-robota/
Алгоритм дій при виявленні здобувача освіти
із ознаками суїцидальної поведінки.
Доступ до перегляду за посиланням: https://dnmcps.com.ua/videorolik- metodista-kz-dnmc-ps-matushenko-o-algoritm-diy-pri-potenciynomu-suicidi- zdobuvacha
Якщо ви виявили здобувача освіти із ознаками суїцидальної поведінки:
Крок 1-й: практичному психологу (у разі його відсутності соціальному педагогу) спільно з класним керівником, батьками здобувача освіти створити безпечну і довірливу ситуацію навколо здобувача освіти.
Слухати про все, що буде говорити здобувач освіти. Якщо він замкнувся - не чинити тиск на нього.
Крок 2-й: повідомити керівнику закладу освіти.
Крок 3-й: поговорити зі здобувачем освіти, з'ясувати про його фантазії, думки, плани.
Крок 4-й: початкова оцінка. Перший контакт із людиною, яка перебуває у кризовому стані, використовується для оцінки ситуації. Її мета - виявити, які події призвели до кризи і спонукали її звернутися за допомогою. Треба звернути увагу на психічний стан здобувача освіти, передусім, на наявність суїцидальних думок, тривоги, збудження, оцінити можливість отримати підтримку від сім'ї та друзів.
Необхідно з'ясувати, чи є в родині дитини/підлітка дорослий, якого він поважає і любить, який є авторитетом або соціально близькою людиною. Знайти його і залучити до роботи. Дуже важливо, наприкінці початкової оцінки прийняти рішення про наступну форму втручання та надання допомоги.
Крок 5-й: провести діагностику особистості здобувача освіти, виявити сильні сторони характеру, захоплення, інтереси, які допоможуть у подоланні життєвої кризи.
Крок 6-й: інтенсивна опіка. Метою інтенсивної опіки є запобігання декомпенсації і повернення підлітка до його нормального стану, у якому він може повністю використовувати свої ресурси для подолання кризи та адаптації.
Крок 7-й: кризове консультування. На цьому етапі практичний психолог використовує методи, які демонструють турботу й емпатію, формують поведінку, спрямовану на подолання проблем; сприяють зменшенню вираження афекту, нормалізації спілкування, досягнення усвідомлення молодою людиною своїх проблем і відчуттів.
Практичному психологу разом із батьками, педагогами закладу освіти потрібно організувати щоденне спілкування з молодою людиною, вчителями та сім'єю, розробити індивідуальну програму психологічної допомоги та формування захисних антисуїцидальних бар'єрів.
У випадку відсутності відповідних вмінь і навичок у працівника психологічної служби - його обов'язок знайти кваліфікованого фахівця і залучити до роботи аж до повного зникнення суїцидальних ознак у поведінці здобувача освіти.
Крок 8-й: у випадку наявних випадків суїцидів у родині, попередніх суїцидальних спроб, вживання наркотиків і інших токсичних речовин, наявних психопатичних або депресивних розладів особистості, патології психічного розладу - обґрунтовано і толерантно рекомендувати батькам звернутися до психіатра чи інших медичних працівників.
Крок 9-й: виявити фактори ризику в сім'ї та закладі освіти для конкретного здобувача освіти. Розробити рекомендації для педагогів та родини - як організувати підтримуюче середовище та що змінити у взаємостосунках «дорослий - дитина/підліток».
Крок 10-й: організувати профілактичну роботу у закладі освіти за 7-ми компонентною схемою відповідно до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 27.07.2020 № 22.1/10-1495 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2020-2021 н. р.». Затвердити план дій наказом по закладу освіти.
У випадку завершеного суїциду організувати групову роботу (40-годин) з класом (групою), де навчався суїцидент, для уникнення ефекту Вертера - наслідування суїцидальної поведінки у проблемних ситуаціях.
Додаток 2
до листа КЗ ДНМЦ ПС від 07.11.2023 № 01/03-123
Алгоритм поственційного супроводу колективу закладу освіти,
у якому трапилися суїцид (буліцид) або його спроба.
Поственція - робота із жертвами суїциду і закладом освіти загалом як колективним постраждалим, що потребує посилення і підвищення психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу.
Відповідно до визначеної моделі побудови системи поственції суїциду (буліциду) або його спроби в закладі освіти метою поственційного супроводу є:
- Зменшення впливу травматичної ситуації. Поственційна робота в закладі освіти має бути спрямована на зниження інтенсивності стресу для всіх, хто був залучений до кризової ситуації, адже травматична ситуація тягне за собою короткотривалі і довгострокові наслідки для ментального та соматичного здоров'я.
- Запобігання подальшим самогубствам. Поственційна робота має бути спрямована на зменшення ризику «копіювальної поведінки» осіб, які характеризуються підвищеним рівнем чутливості і, ймовірно, мають певні ментальні особливості.
- Повернення спільноти закладу на докризовий рівень функціонування. Поственційна робота на всіх етапах має бути спрямована на повернення функціонування закладу на докризовий рівень. Попри стресові події освітній процес не повинен припинятися.
Оскільки психологічний стан учнів істотно впливає на їхню академічну успішність, в освітньому закладі має бути забезпечена атмосфера, яка сприятиме поступовому відновленню звичних процесів.
- Підвищення кваліфікації працівників закладу освіти з метою своєчасного виявлення ризиків самогубств та самоушкоджувальної поведінки, запобігання самогубствам. Процес поственції передбачає постійне підвищення кваліфікації фахівців закладу освіти, зокрема членів кризової команди.
Наявність відповідних знань і додаткове навчання з питань урегулювання кризової ситуації дають змогу фахівцям ефективно впоратися з проблемою та зменшити ймовірність виникнення деструктивних наслідків для соціального середовища освітнього закладу, а також підвищити індивідуальну впевненість фахівців у тому, що вони здатні впоратися з кризою.
Цільовими аудиторіями (об'єктами) поственційного супроводу закладу освіти мають бути:
• Здобувачі освіти. Взаємодія з учнями потрібна для того, щоб
надати їм адекватну та достовірну інформацію про те, що сталося, і допомогти пережити втрату в безпечних умовах за підтримки кваліфікованих спеціалістів.
• Члени родини і близьке оточення. Члени сім'ї мають дістати емоційну підтримку та організаційну допомогу у врегулюванні необхідних процедур (завершення повідомлень від адміністрації, збирання речей загиблого/-ї), а також можуть дозувати рівень та обсяг поширення інформації про ситуацію.
• Персонал закладу. Педагоги та інші працівники повинні мати
змогу отримати професійну допомогу та емоційну підтримку у висловленні своїх особистих переживань, а також мають бути ознайомлені з тим, як потрібно продовжувати освітній процес з урахуванням ситуації, що склалась.
• Суїцидент (у випадку спроби). Особа, яка вчинила спробу
самогубства, має дістати всебічну підтримку та допомогу фахівців, оскільки перебуває в складному ментальному становищі, а також має бути підготовлена для повернення до освітнього процесу.
І. Персональний склад кризової команди (КК).
Персональний склад КК з поственції може перетинатися з іншими командами закладу освіти або функціонувати як підкомітет раніше створених команд або комісій закладу освіти (наприклад, комісія з реагування на випадки булінгу в закладі освіти може включати членів команди поственційного реагування).
Створення та склад кризової команди затверджується наказом керівника закладу освіти.
Головою кризової команди може бути директор, заступник директора або інший визначений фахівець. Функція голови кризової команДи - організувати роботу кризової команДи згіДно з протоколом реагування. Голова кризової команди повинен мати досвід управління кризовими випадками або процесами реагування на самогубства. Кризова команда має складатися з п'яти-шести осіб.
До її складу обов'язково включають психолога / соціального педагога закладу освіти, директора (або представника адміністрації).
ІІ. Планування та реалізація поственційних заходів.
За часовими рамками обов'язкові заходи реагування розмежовуються на ті, які здійснюються протягом перших 24/48/72 годин, першого тижня, місяця, пів року. Кожен часовий проміжок становить окремий блок, який описує конкретні інтервенції та їх виконавців. Передбачається, що протягом 6 місяців заклад може повністю відновити свій звичний ритм роботи.
З цього моменту починаються превенційні заходи. Хоча варто зауважити, що проведення поственційних заходів не суперечить проведенню превенційних заходів, адже поственція є складовою превенції можливих повторюваних випадків самогубств та їх спроб.
Заходи реагування протягом перших 24 годин після інциденту:
- Повідомити відповідного представника органу управління освітою (або в аналогічному органі для конкретної школи).
- Скликати кризову команду та спланувати такі її кроки:
- звернення до психіатричної служби, з якою попередньо налагоджено співпрацю;
- зв'язок із сім'єю суїцидента;
- підготовка офіційного повідомлення про інцидент з дотриманням вимог інформування про випадок самогубства;
- інформування, дотримуючись тексту офіційного повідомлення, колективу закладу освіти, включаючи допоміжний персонал;
- інформування учнів невеликими групами, дотримуючись тексту офіційного повідомлення;
- звернення до фахівців у зв'язках зі ЗМІ Департаменту освіти та переадресація їм усіх запитів від ЗМІ щодо інциденту з метою опрацювання запитів.
У разі спроби самогубства на території закладу необхідно:
- терміново організувати наДання ДомеДичної Допомоги потерпілому та викликати бригаду швидкої медичної допомоги; якщо в населеному пункті немає станцій швиДкої меДичної Допомоги, потерпілого в разі потреби належить транспортувати До найближчого заклаДу охорони зДоров'я;
- викликати батьків;
- залучити лікаря-психіатра Для оцінки психічного стану учня.
Заходи реагування протягом перших 48-72 годин:
- Забезпечити повернення закладу освіти до звичного графіку навчання.
- Провести дебрифінг та/або інструктаж працівників закладу щодо запланованих процедур.
- Підтримувати зв'язок із постраждалою сім'єю, що перебуває у стані горювання.
- Планувати участь закладу в процесі поховання.
- Здійснювати моніторинг стану учнів з метою визначення членів групи ризику, проведення діагностики їхнього психоемоційного стану та планування їхньої підтримки. За потреби звертатися за оцінкою до місцевої служби психічного здоров'я.
- Організувати кімнату соціально-психологічної підтримки учнів у школі.
- Здійснювати моніторинг стану персоналу закладу.
- Інформувати батьків учнів закладу, використовуючи короткі повідомлення.
- Здійснювати моніторинг соціальних мереж.
- Документувати всі дії кризової команди.
Заходи реагування протягом першого тижня:
- Відновлення нормального ритму навчання.
Наскільки це можливо (і доцільно), освітній процес повинен нормалізуватися орієнтовно через три дні. Користування кімнатою підтримки має скорочуватися з плином часу. Заклад освіти на власний розсуд вирішує, коли цю кімнату «закрити» і відновити звичний режим консультування. Повернення до звичних повсякденних справ та заходів є важливим внеском у нормалізацію стану постраждалих членів шкільної спільноти.
- Моніторинг психологічного благополуччя персоналу.
Потрібно регулярно контролювати стан здоров'я персоналу та реагувати на зміни в ньому, заохочуючи працівників до перепочинку, забезпечуючи підтримку чи зміну посадових обов'язків, якщо вони цього потребують.
- Інформування батьків про всі значні події або зміни в розпорядку дня школи, зокрема про:
- організацію поховання та Дотримання всіх вимог щоДо отримання згоди;
- зміни До раніше запланованих захоДів чи екскурсій;
- наявність ДоДаткових консультаційних послуг у школі;
- зміни процеДур віДвіДування та/або вхоДу/вихоДу До буДівлі школи;
- заплановані зміни шкільного простору.
Заходи реагування протягом першого місяця:
- Подальший моніторинг психологічного благополуччя персоналу та учнів.
Протягом першого місяця кризова команда має звертати увагу на очевидні ознаки дистресу співробітників чи учнів і реагувати на них уже описаними вище способами. Це потрібно робити в партнерстві із фахівцями з питань психічного здоров'я.
- Планування шкільних подій.
Після самогубства школа може зіткнутися з деякими дилемами щодо того, як керувати подіями чи документами, у яких згадується померлий учень, включаючи щорічники, випускні вечори та церемонії нагородження. Потрібно приймати рішення про те, як керувати такими ситуаціями, враховуючи делікатний зв'язок із сім'єю щодо її побажань та застережень.
- Аналіз інциденту.
Кризова команда має здійснити аналіз кризового інциденту з метою оцінки процесів та процедур, що застосовуються школою у відповідь на інцидент. У цей час корисно надати всьому персоналу можливість висловити свою думку про те, як шкільна спільнота впоралася зі своїми обов'язками під час поственції, і дати оцінку шкільній культурі, яка передувала самогубству.
Окрему увагу потрібно приділити питанням булінгу. Для забезпечення відвертості висловлювань бажано організувати анонімне опитування.
Представники кризової команди мають узагальнити відповіді та представити їх усьому персоналові закладу освіти.
Заходи реагування у тривалому періоді (6-12 місяців):
Поственційні заходи, які тривають до 6 місяців, ніяк не суперечать заходам з превенції, які починаються на цьому етапі.
- Подальша підтримка та моніторинг стану учнів.
Учні з групи ризику мають бути ідентифіковані та отримувати постійну підтримку закладу освіти в партнерстві із фахівцями з питань психічного здоров'я та батьками.
- Підтримка персоналу.
На цьому етапі керівництво школи і члени кризової команди повинні знову розглянути необхідність додаткової підтримки персоналу в школі.
- Надання інформації.
Регулярне спілкування з батьками, працівниками та учнями є настільки ж важливим у довгостроковій перспективі, як і в короткостроковій. Інформування може стосуватися відзначення роковин, взаємодії зі ЗМІ чи будь-яких інших подій, які є причиною потенційного стресу. На цьому етапі важливо сприяти захисту психологічного благополуччя шкільної спільноти, що можливо завдяки послідовній підтримці з боку кризової команди.
Важливо! У разі, якщо випадок розглядався як суїцид, але за результатами слідства його кваліфіковано як нещасний випадок, продовжити реалізовувати заходи з поственції (допомога групі постраждалих осіб, групі ризику), а також здійснювати інформування батьків, учнів, педагогічного колективу про нові обставини інциденту задля запобігання поширенню чуток та викривленню інформації.
1. Поственція суїциду (буліциду): робота з колективом закладу освіти /Методичні рекомендації. за ред. С. Л. Чуніхіної, Л. А. Найдьонової, Н. Ф. Умеренкової ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. - Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2022. - 76с.
- Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення / Методичні рекомендації. - К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017. - 76 с. Автори/авторки: Андрєєнкова В.Л., Берзіня О.О., Бовсуновська Т.А., Дорошенко І.А., Калашник О.А., Ковальчук Л.Г., канд. пед. наук, Колісник О.В., Кравчук О.В., Кривуляк А.О., Левченко К.Б., докт. юрид. наук, Лисенко С.М., Мартиненко
- М., Мікель М., Панок В.Г., докт. психол. наук, Разводова Т.О., Стасюк Т.В., Третиннікова Л.А.