Кожен учитель України стикнувся із запитанням: як навчати дітей під час надзвичайних ситуацій, під час війни? Головна мета дистанційного навчання під час воєнного стану — це психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей.
Візьміть за правило: більшість ваших занять мають бути орієнтовані на повторення. Так ви створите ситуацію успіху, адже учні оперуватимуть інформацією, яку вже знають.
Негативним оцінкам — ні; об’ємним домашнім завданням — ні. Батьки навряд чи зможуть допомагати дитині та контролювати, наскільки якісно та чи в повному обсязі виконуються завдання. Давайте розвантажимо мам і тат!
Не варто із самого початку давати нові теми.
Ставтесь до розсіяності учнів з розумінням. Як і до своєї! Бути зібраним на 100%, як до 24 лютого, може і не вийти. Це абсолютно нормально.
Поговоріть про почуття та емоції дітей у ці часи. Можете розповісти про базові потреби людини, про те, чому кожен з нас може почуватися так чи інакше, що робити з такими незвичними, неприємними станами.
Підтримуйте гігієну користування гаджетами. Наприклад, якщо у вас 4 онлайн-заняття по 30 хвилин на день разом з дітьми, зробіть усе, щоб діти під час перерви відходили від планшетів, телефонів і ПК. Для цього можете навіть вимикати конференцію, щоб ніхто в ній не засиджувався, не переписувався. У Zoom можете вимкнути мікрофони й чати. Натомість організовуйте дітям челенджі — зробити зарядку, подихати, знайти на клумбі біля дому красиву квітку та пригадати її назву.
Як дозувати навчальне навантаження?
Транслюйте дітям свій оптимізм і впевненість: «Любі учні, ми все з вами встигнемо опрацювати».
- Найкращий варіант — дотримуватись адекватних навчальних навантажень.
- Даємо мозку крок за кроком відновити можливість приймати більше навантаження.
- Після низки важких переживань у всіх нас пізнавальні процеси і свідомість дещо пригальмовані. Це обумовлено тим, що була і залишається загроза життю.
- Створюйте ситуації успіху та позитивну мотивацію.
Структура онлайн-уроку
(на прикладі початкових класів від експертки Яни Хіжінської з Unique School)
- Спершу варто встановити емоційний зв’язок з учнями, запитати: «Клас, як настрій, як ваші справи, що в кого нового?» Можна запитати, чи хоче хтось розповісти, що він сьогодні відчуває, що хорошого було вчора ввечері чи яка з маленьких приємностей сталася сьогодні вранці.
- Виділіть трохи часу на обговорення, озвучення мрій про майбутнє. Планування бодай недалекого майбутнього дає сили і наснагу як дітям, так і дорослим.
- Настає час для обговорення теми минулого уроку.
- Проведіть з учнями дихальні вправи. Запропонуйте намалювати повітрям квітку, тортик зі свічками та задмухати вогники на смаколику.
- І тільки тепер учитель має ознайомити дітей з основною пізнавальною частиною.
- Виділіть кілька хвилин на фізичні вправи та руханки — їх дуже багато на YouTube.
- Час для інтерактиву, обговорення, гри.
- Підсумки уроку.
Розмова з учнями про війну: що можна казати, а що ні?
Яна Хіжінська, яка викладає в Unique School розповідає, що в їхній школі стараються детально розповідати учням, як працює та як влаштована армія України, яку зброю використовує. У школі навіть ввели курс під назвою «Супергерої безпеки» — з нього о 9:00 починається кожен навчальний день і він адаптований до віку школярів.
— Ми не забуваємо про науковий підхід: на питання «Що ж ми зробимо з тими сотнями танків, які прийшли в нашу країну?», відповідь: «Наші війська знищать їх, ось такою зброєю. Не банкою огірків, не палицею, не шаманськими танцями — для цього є спеціальна зброя. Вона працює ось так. Саме тому ми чуємо звуки, які можуть лякати. Але нас із вами захищають, обороняють.
Важливо говорити дітям правду, адже якщо ми не скажемо всієї правди, вони дофантазують. Дорослим, зі свого боку, важливо зберігати позитивну риторику, але не обіцяти див, якщо немає гарантій. Дуже важливо включати в розповіді інформацію про базові потреби людини і про те, що їх ніхто не має права порушувати. Дещо складніше вчителям може бути навчитися приймати негативні емоції дитини та працювати з ними і давати правильну підтримку.