Освітня програма на 2023-2024 навчальний рік Спасько-Михайлівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Розділ І

Загальні положення освітньої програми

Призначення закладу полягає в наданні якісної повної загальної середньої освіти дітям шкільного віку села Спасько-Михайлівка та навколишніх сіл , забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення закладу загальної середньої освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація освітньої діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

Освітня програма Спасько-Михайлівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Донецької області розроблена з урахуванням основних вимог  Конституції України, відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту»,  статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року), розпорядження  Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі  змінами, внесеними згідно з розпорядженнями КМ № 592-р від 22.08.2018, № 251-р від 17.04.2019),постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», Статуту закладу освіти, наказів МОН України від 08.10.2019 р. № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для               1-2 класів закладів загальної середньої освіти», від 08.10.2019 р. №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493), від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», постанов Кабінету Міністрів України   від 26 лютого 2020 № 143 «Про внесення змін до деяких  постанов Кабінету Міністрів України», від 15 серпня 2011 №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами), Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 №8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року №955), Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224, відповідно до Санітарного регламенту затвердженого наказом МОЗ від 25 вересня 2020р.  №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394.

Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладі. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми закладу здійснюється через три рівні освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;
• профільна середня освіта тривалістю три роки.

Повна загальна середня освіта у закладі може здобуватися за очною (денною), дистанційною, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу. На запит батьків (осіб, що їх замінюють) можуть відкриватися класи з інклюзивним навчанням.

У разі виникнення непередбачуваних кліматичних умов,  карантинних заходів, надзвичайних ситуацій,  для забезпечення безперервного освітнього процесу, навчальні заняття можуть бути організовані з використанням технологій дистанційного навчання та різних форм змішаного навчання.

1. 1. Цілі та задачі освітнього процесу

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем закладу освіти в освітньому просторі міста, мікрорайону.

Перед закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової середньої, повної загальної середньої освіти на рівні вимог державних освітніх стандартів;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
  • проведення атестації та сертифікації педагогів;
  • цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази закладу.

1. 2. Опис «моделі» випускника закладу освіти

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Усі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник закладу має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя – реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені Державним стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової середньої школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів, успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя.

Випускник профільної середньої освіти має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє

1. 3. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою для кожної ступені окремо

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до статті 12 Закону  України  «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої  та профільної освіти за інших умов

Розділ ІІ

Організація освітнього процесу для дітей

з особливими освітніми потребами

   На виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ             від 09.08.2017 № 588), листів МОН України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року               № 1/9 – 384, від 25.09.2012 року № 1/9-675  «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя», наказу МОН  України від 08.06.2018 року № 609 «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти», висновків ІРЦ Доброрпільської міської ради  про комплексну психолого-педагогічнуоцінку розвитку дитини, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 1 клас з інклюзивним навчанням де навчаються 1 учень з особливими освітніми потребами.

 Для учня 7 класу  (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (Таблиця 1), Типовою освітньою програмою спеціальних закладів ЗСО ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН від 12.06.2018 № 627, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Для учниці 4 класу організоване індивідуальне навчання з відвідуванням занять у навчальному закладі, за Типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженими наказом МОН від 25.06.2018 №693, навчального плану спеціальних закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для дітей з інтелектуальним порушенням ( таблиця 14.)

   Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класі з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Протягом усього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами)  та педагогічними працівниками.

Практичний психолог надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачаються години для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, а саме:

• корекція розвитку;
• розвиток мовлення;
• соціально-побутове орієнтування;
• розвиток слухового сприйняття та формування вимови та інші.

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичним психологом.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних програм  та планів, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.

Розділ ІІІ

Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовна тривалість, можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів

 за вибором, які подані в рамках навчальних планів

для кожної ступені окремо

3.1. Навчальні програми, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»

Освітня програма на 2023-2024 н.р. розроблено для учнів 2-4-х класів згідно типових освітніх програм :

Для 5-11 класів:

3.2. Освітня програма школи І ступеня

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

Мережа класів та контингент здобувачів освіти закладу І ступеня становить 3 класи: 1-х класів-0, 2-х класів – 1, 3-х класів – 1, 4-х класів – 1.

Орієнтовна кількість здобувачів освіти закладу І ступеня – 21.

   Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Заняття для учнів 1-4-х класів розпочинаються о        08.30 годині.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах –                35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.  Мова навчання – українська.

Навчальний план закладу І ступеня на 2023-2024 н.р. складено  за  Типовими освітніми  програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.                           .

Для 2-4  класів розроблено навчальний план за типовою освітньою програмою під керівництвом Савченко О.Я.

Загальний обсяг навчального навантаження визначається у навчальному плані. В освітній програмі закладу освіти, що складена на основі типової освітньої програми,  навчальні програми предметів/інтегрованих курсів подаються переліком.

Особливості освітньої програми у 1-4 класах початкової школи  полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтеграції в навчальних предметах, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

Освітню програму для 1-4 класів укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (рідномовна та іншомовна галузі), математична, природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізкультурна.

Інтеграція змісту та видів діяльності різних освітніх галузей відбувається навколо тем та проблемних питань природничого та соціокультурного змісту. Математичні та мовні уміння при цьому відіграють інструментальну роль та виступають засобами вирішення проблемних ситуацій, пізнання світу, фіксації результатів досліджень. У навчальних програмах з української та іноземної мов, математики, мистецтва, фізичної культури окреслюється поступовий розвиток умінь (шлях досягнення очікуваних результатів навчання) у межах кожної змістової лінії.

Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова».   Предмет  «Українська мова» інтегрує в собі українську мову та літературне читання 7 годин на тиждень по 3,5 години. Іноземна мова (англійська) передбачає часовий розподіл у 1-му класі 2 години на тиждень, у 2-4-х класах по 3 години на тиждень.

Математична освітня галузь відображається при вивченні предмету «Математика».

Основний зміст та очікувані результати вивчення математичної та мовно-літературної освітніх галузей представлено в окремих навчальних програмах, які структуровано за змістовими лініями. Деякі конкретні очікувані результати, які досягаються у процесі інтегрованих видів діяльності, представлено у програмі інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Крім того, навчальний предмет «Я досліджую світ» інтегрує  в собі природничу, технологічну, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну галузі (по 1 годині на тиждень). 

 У  навчальному плані закладу загальної середньої освіти перелік навчальних предметів містить назву «Інформатика (у курсі «Я досліджую світ).   У 3-4-х класах інформатика викладається як окремий предмет.

Мистецька освітня галузь у 1-2 класах представлена інтегрованим предметом «Мистецтво» та викладається учителями початкових класів                     (2 години на тиждень).

У 3-4-х  класах  у 2023-2024 н.р. мистецька освітня галузь викладається двома окремими предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Заняття з «Музичного мистецтва» та з «Образотворчого мистецтва» викладають учителі початкових класів.

Фізкультурна освітня галузь реалізується через предмет «Фізична культура» (3 години на тиждень). Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

При складанні календарно-тематичного планування вчителі самостійно інтегрують  пропонований зміст різних освітніх галузей і вибудовують послідовність формування очікуваних результатів навчання та відповідних обов’язкових результатів, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраних закладом освіти підручниках.

Зважаючи на мету, принципи й підходи побудови у Програмі визначено вимоги до результатів навчання в 1-4 класах першого і другого циклів початкової освіти за кожним предметом вивчення. Зокрема, показники розвитку дитини, виражені в навчальних діях, і відповідний зміст розвитку здобувачів освіти засобами предмета вивчення. Визначені показники є складниками як предметних, так і ключових компетентностей, передбачених Законом України «Про освіту» та Державним стандартом початкової освіти.

Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної.

Години варіативної складової передбачено:

• • на збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової:

При розподілі годин варіативної складової навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного здобувача освіти, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Навчання здійснюється за чинними програмами та підручниками, затвердженими МОН України.

Згідно з Листом Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018      №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи» різниця в часі навчальних годин 1-4-х класів компенсується збільшенням тривалості перерв між уроками, додатковий облік і компенсація навчального часу в початковій школі у 2023/2024  навчальному році не проводиться.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у 2023-2024  навчальному  році  розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 28 червня 2024року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою (орієнтовно):

І семестр з 1 вересня 2023 року по 28 грудня 2023 року,

ІІ семестр з 15 січня 2023 року по 31 травня 2024  року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (орієнтовно):

- осінні з 30  жовтня 2023 року  по  05 листопада 2023 року,

- зимові з 29  грудня 2023  року по 14  січня 2024 року,

-  весняні з 25 березня  2024 року по 31 березня 2024 року.

З урахуванням кліматичних умов, карантинних заходів за рішенням педагогічної ради закладу можуть змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул, можуть проводитись додаткові тижневі канікули для учнів 1-х класів.

3.3. Освітня програма для школи ІІ ступеня

Освітня програма школи ІІ ступеня Спасько-Михайлівського закладу загальної середньої освіти розроблено  з урахуванням основних вимог  Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від 23 листопада     2011 року № 1392, Державного стандарту базової середньої середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 30.09.2020 №898, Статуту закладу освіти, Стратегії розвитку Спасько-Михайлівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів на 2019-2024 роки, постанов Кабінету Міністрів України   від 26 лютого 2020 № 143 «Про внесення змін до деяких  постанов Кабінету Міністрів України», від 15 серпня 2011 №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами), Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 №8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року №955), наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», Наказу МОН України від 19.02.2021 №235 (Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти),  відповідно до Санітарного регламенту затвердженого наказом МОЗ від 25 вересня 2020р. №2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394.

Тип закладу – заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Мережа класів та контингент здобувачів освіти закладу ІІ-ІІІ ступенів становить 7 класів: 5-х класів – 0, 6-х класів – 1,  7-х класів – 1, 8-х класів – 1, 9-х класів – 1, 10-х класів – 1, 11-х класів – 1. 

Орієнтовна кількість здобувачів освіти закладу ІІ ступеня – 37:

Режим роботи закладу:

• режим навчання – п’ятиденний;
• заняття розпочинаються:

• для учнів 5-11-х  класів о 8:30;

• тривалість уроків у 5-11-х кл. – 45 хв.
• тривалість перерв відповідно вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти

Мова навчання – українська.

Навчальний план закладу на 2023-2024 н.р. складено  за  Типовими освітніми  програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової.

Повноцінність загальної середньої   освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, у повному обсязі.

Варіативна  складова  навчального плану сформована відповідно  до типу освітнього закладу, запитів учнів, якісного складу педагогічних кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Години варіативної складової передбачено на збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 24.08.2023 року) конкретизовано варіативну складову навчального плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріативної складової.

Години варіативної складової використовуються:

• на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової з метою розширення та поглиблення змісту навчального матеріалу:

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладу загальної середньої освіти складає 4777,5 годин/навчальний рік:  для 6 класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для           7 класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8 класу – 1225 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1207,5 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти (затвердженим наказом МОЗ від 25.09.2020р.  №2205 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020р. за    №1111/35394 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»).

У 2023-2024 навчальному році учні 6 класу працюватимуть за Державним стандартом базової середньої освіти Наказ МОН України від 30.09.2020 №898.

Відповідно до мети та загальних цілей у Державному стандарті базової середньої освіти визначені завдання, мають реалізувати педагоги закладу за такими освітніми галузями: Мовно-літературна, Математична. Соціальна і здоров’язбережувальна, Громадянська та історична, Технологічна, Інформатична, мистецька, Фізична культура.

Освітні галузі реалізуються через навчальні предмети зазначені в навчальних планах типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти затвердженої Наказом МОН України від 19.02.2021 №235.

Учні 7 - 9 класів закладу працюватимуть за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 23 листопада  2011 року № 1392(зі змінами).

Відповідно до мети та загальних цілей у Державному стандарті  базової та повної загальної середньої освіти  визначені  завдання, які мають  реалізувати педагоги  закладу за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство» «Технології», «Здоров’я і фізична культура»

Освітні галузі реалізуються через навчальні предмети  зазначені в навчальних планах типових освітніх програм затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у 2023-2024  навчальному  році  розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 28 червня 2024 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою (орієнтовно):

І семестр з 1 вересня 2023 року по 28 грудня 2023 року,

ІІ семестр з 15 січня 2024 року по 31 травня 2024  року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (орієнтовно):

- осінні з 30  жовтня 2023 року  по  05 листопада 2023 року,

- зимові з 29  грудня 2022  року по 14  січня 2024 року,

-  весняні з 25 березня  2024 року по 31 березня 2024 року.

З урахуванням кліматичних умов, карантинних заходів за рішенням педагогічної ради закладу можуть змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул.

Навчання здійснюється за програмами та підручниками, затвердженими МОН України. Перелік навчальних програм для учнів школи ІІ ступеня затверджений наказом МОН України від 07.06.2017 №1804 та від 23.10.2017 №1407.

Навчальні екскурсії для учнів у закладі освіти організовуються відповідно до листа МОН України від 06.02.2008 №1/9-61 та за рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 24.08.2023 року) будуть проведені протягом            2023-2024 навчального року тривалістю не більше як 3 години на день, у 6-8 - протягом 10 днів: у 6 класі - по 3 академічні години на день, у 7-8 класах   по 4 академічні години на день, з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями. Рішення про строки проведення навчальних екскурсій протягом навчального року погоджено на педагогічній раді. Узв’язку з безпековою ситуацією в регіоні екскурсії проводитимуться з використанням технологій дистанційного навчання.

Навчання здійснюється за програмами та підручниками, затвердженими МОН України.

3.4. Освітня програма для школи ІІІ ступеня

Освітня програма Спасько-Михайлівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів розроблено  з урахуванням основних вимог  Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від 23 листопада     2011 року № 1392, Статуту закладу освіти, Стратегії розвитку, постанов Кабінету Міністрів України   від 26 лютого 2020 № 143 «Про внесення змін до деяких  постанов Кабінету Міністрів України», від 15 серпня 2011 №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (із змінами), Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 12.01.2016 №8 (у редакції наказу МОН України від 10 липня 2019 року №955), Примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 08.04.2009 №312, наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493), відповідно Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затвердженим наказом МОЗ від 25.09.2020р.  №2205 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020р. за №1111/35394 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»).

Тип закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Мережа класів та контингент здобувачів освіти ІІІ ступенів становить          2 класи: 10-х класів – 1, 11-х класів – 1. 

Орієнтовна кількість здобувачів освіти закладу ІІІ ступеня – 11:

Режим роботи закладу:

• режим навчання – п’ятиденний;
• заняття розпочинаються:

• для учнів 10-11-х  класів о 8:30;

• тривалість уроків у 10-11-х кл. – 45 хв.

Мова навчання – українська.

Навчальний план закладу на 2022-2023 н.р. складено  за  Типовими освітніми  програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової.

Повноцінність загальної середньої   освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.

Варіативна  складова  навчального плану сформована відповідно  до типу освітнього закладу, запитів учнів, якісного складу педагогічних кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Години варіативної складової передбачено на збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, рішенням педагогічної ради (протокол №1 від 24.08.2023 року) конкретизовано варіативну складову навчального плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової.

Години варіативної складової використовуються:

• на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової з метою розширення та поглиблення змісту навчального матеріалу:

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2362 годин/навчальний рік: для    10 класу – 1172 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1190 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від      23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти (затвердженим наказом МОЗ від 25.09.2020 р.  № 2205 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»).

У 2023-2024 навчальному році учні 10-11 класів закладу працюватимуть за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України   від 23 листопада       2011 року № 1392 (зі змінами).

Відповідно до мети та загальних цілей у Державному стандарті  базової та повної загальної середньої освіти  визначені  завдання, які мають  реалізувати педагоги  закладу за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство» «Технології», «Здоров’я і фізична культура»

Освітні галузі реалізуються через навчальні предмети  зазначені в навчальних планах типових освітніх програм затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у 2022-2023  навчальному  році  розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 28 червня 2024 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою (орієнтовно):

І семестр з 1 вересня 2023 року по 28 грудня 2023 року,

ІІ семестр з 15 січня 2024 року по 31 травня 2024  року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (орієнтовно):

- осінні з 30  жовтня 2023 року  по  05 листопада 2023 року,

- зимові з 29  грудня 2023  року по 14  січня 2024 року,

-  весняні з 25 березня  2024 року по 31 березня 2024 року.

З урахуванням кліматичних умов, карантинних заходів за рішенням педагогічної ради закладу можуть змінюватися структура навчального року та графік учнівських канікул.

Навчання здійснюється за програмами та підручниками, затвердженими МОН України. Перелік навчальних програм для учнів школи ІІІ ступеня затверджений наказом МОН України від 07.06.2017 №1804та від 23.10.2017 №1407. Перелік навчальних програм для учнів школи ІІІ ступеня затверджений наказом МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539.

Навчання здійснюється за програмами та підручниками, затвердженими МОН України.

Розділ ІV

4.1. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Освітня програма що реалізується в закладі, спрямована на формування в учнів: сучасної наукової картини світу; розвиток національної свідомості; формування людини та громадянина, що прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему національної та світової культури; виховання працьовитості, любові до природи; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконаленню тощо.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти школи               І ступеню визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесені за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістовні лінії кожної освітньої галузі в межах циклів реалізуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого  будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Очікувані результати навчання слід використовувати для:

•  встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;
•  постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти з боку вчителів, батьків, самих учнів;
•  поточного, зокрема й формувального оцінювання;
•  підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі очікуваних результатів навчання учитель може формувати індивідуальні результати навчання здобувачів освіти відповідно до опанованих ними конкретних вмінь (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу.

Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінюванням цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти школи ІІ-ІІІ ступенів визначаються компетентнісним підходом до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Відповідно до мети та загальних цілей у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти  затвердженому постановою Кабінету Міністрів України   від 23 листопада 2011 року № 1392 (зі змінами)  визначені  завдання, які мають  реалізувати педагоги  закладу за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство» «Технології», «Здоров’я і фізична культура».

Освітні галузі реалізуються через навчальні предмети  зазначені в навчальних планах типових освітніх програм затверджених наказами МОН України від19.02.2021 №235 ( Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти), від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493). Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах затверджених МОН України.

Реалізація освітніх галузей у школі ІІ ступеня

   6 клас  (Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти від 19.02.21 №235)

   7-9 класи (Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня від 20.04.2018 №405)

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

4.2. Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти у початковій школі відбувається шляхом формувального та підсумкового (завершального) оцінювання.

Формувальне оцінювання допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості та має на меті:

• відстежувати навчальний поступ учнів;

• вибудовувати індивідуальну освітню  траєкторію розвитку дитини;

• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

• запобігати побоюванням дитини помилитися;

• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове  оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів передбачає узагальнення інформації про їх навчальний поступ протягом навчального року та співвіднесення їх з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Результати підсумкового завершального оцінювання учителем визначаються  на основі власних педагогічних спостережень, результатів діагностичного оцінювання, аналізу учнівських портфоліо та фіксуються у свідоцтвах досягнень двічі на рік: у жовтні – проміжний результат, у травні – підсумковий у 1-2 класах та у кінці І семестру та навчального року у 3-4 класах.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форми та термін її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної та старшої школи здійснюється відповідно  до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329 та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013р. № 1222.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Розділ V

Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу у закладі освіти  є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Крім основних форм організації освітнього процесу, у закладі використовуються екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні урок, відео-уроки, прес-конференції, STEM-лабораторії, практичні заняття,  ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Щоб забезпечити  можливість реалізувати право осіб на якісну та доступну освіту відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду, незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інвалідності, соціального і майнового стану, інших ознак і обставин, у тому числі тих, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти освітній процес може організовуватися з використанням  технології дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо).

Використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти може відбуватися  за різними формами (очною (денною), екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

Особливості організації освітнього процесу в закладі

        В зв’язку із близьким знаходженням закладу освіти від зони бойових дій, в закладі організовано освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти та має забезпечувати виконання суб’єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти. У разі потреби дистанційне навчання в закладі може організовуватися за індивідуальним навчальним планом. З метою забезпечення в закладі освіти єдиних підходів до створення електронного освітнього середовища педагогічною радаою схвалено використання електронної освітньої платформи «Нові знання», комунікаційних онлайн сервісів та інструментів, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання. У рамках таких єдиних підходів педагогічні працівники, користуючись академічною свободою, можуть обирати форми, методи і засоби дистанційного навчання.

        Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення;
• матеріально-технічне забезпечення;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності – через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної педагогічної освіти педагогів, веб-платформи тощо.

         Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти затвердженому  постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти  затвердженому постановою Кабінету Міністрів України   від 23 листопада    2011 року № 1392 (зі змінами), Державного стандарту базової середньої освіти Наказ МОН від 30.09.2020 № 898

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для  2,3, 4 класів початкової школи

Спасько-МихайлівськогоЗЗСО І-ІІІ ступенів

          Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області

на 2023-2024 навчальний рік,

(складений на підставі типових освітніх програм,

затверджених наказами МОН України

від 12.08.2022 №743-22(розроблена під керівництвом Савченко О.Я.)

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

                                                                     для 6 класу

Спасько-Михайлівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради

Краматорського району Донецької області

на 2023-2024 навчальний рік

                   (згідно з таблицею 1 наказу МОН України від 19.02. 2021 р. № 235)

                                                                            НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

                                                                                           для 7 класу

Спасько-Михайлівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області

на 2023-2024 навчальний рік

(згідно з таблицею 1 наказу МОН України від 20.04.2018 №405 )

                                                                            НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

                                                                                              для 8,9 класів

Спасько-Михайлівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради

Краматорського району Донецької області

на 2023-2024 навчальний рік

(згідно з таблицею 10 наказу МОН України від 20.04.2018 №405 )

                                                                                       НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для  10-11класів старшої  школи

Спасько-Михайлівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

         Новодонецької селищної ради Краматорського району Донецької області

на 2023-2024 навчальний рік,

(складений на підставі типових освітніх програм,

затверджених наказами МОН України № 408 від 20.04.2018