Новини

Дружини чи чоловіки військовослужбовців/-виць, а також близькі родичі часто чують ці слова. Вони можуть бути ознакою турботи, але зазвичай не сприймаються як підтримка. Адже родини військових тримаються та тримають, навіть коли втомилися бути сильними.
Цей стан складно пояснити тим, хто не має подібного досвіду. Складно пояснити, «чого напружена», «чого складно радіти»… І коло довіри може ставати все меншим. Але є люди, яким можна довіряти, на яких можна спиратись.
Тож, будь ласка, дозвольте собі прийняти підтримку. З повагою та вдячністю за вашу службу — служіння! Поки ви стоїте за спиною того чи тієї, хто служить,

Сучасне життя вчить нас, що здоров’я — це не просто відсутність хвороб. Це гармонія тіла та розуму, фізичний, психологічний і соціальний баланс. А також це доброзичливе ставлення до себе, до інших людей і до світу навколо
У Всесвітній день здоров’я класно зупинитися на мить і подумати про свій загальний стан. А ще можна відпочити, видихнути, поговорити з кимось близьким. Адже здоров’я — це про турботу та підтримку, яку ми даємо собі й тим, хто поруч.

Люди з аутизмом не живуть у своєму вигаданому світі, і точно не варто називати їх «людьми дощу»
Вони просто інакше сприймають реальність: можуть відчувати світ яскравіше, реагувати по-іншому, мати свої правила взаємодії.
Аутизм — це не хвороба, а одна з форм нейрорізноманіття. Тому нам важливо створювати для людей з аутизмом середовище, як і для усіх людей, де їх приймають і розуміють.
У День розповсюдження інформації про аутизм розповідаємо в каруселі про те, як правильно взаємодіяти з людьми, що мають порушення аутистичного спектра. Поширюй, щоб інші теж знали
Більше інформації завжди можеш знайти у «Довіднику безбар’єрності» bf.in.ua

Депресія є депресія. Відчуття безнадійності, смуток, почуття провини тощо може з’явитись у кого завгодно. Але є нюанси... Наприклад, у чоловіків її важко виявити, бо вони не звикли говорити про себе.
Чоловіки взагалі тікають від слова «депресія». Якщо казати про загальні симптоми, то вони схильні ігнорувати цю інформацію та вважати, що з ними такого не буває.
Про це розповідає доктор Джон Огроднічук, професор психіатрії та директор Психотерапевтичної програми Університету Британської Колумбії в Канаді University of British Columbia.
Він став спікером нового епізоду сезону «Наука стійкості»
подкасту «Простими словами» від «Віледж Україна» The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська.
Дослідницька програма Джона Огроднічука зосереджена на психічному здоров'ї чоловіків, а його сайт HeadsUpGuys – це провідний світовий ресурс для підтримки чоловіків із депресією.
В інтерв’ю розповів, чому чоловікам так важко дати розгорнуту відповідь, коли запитують про їхні стан і настрій? Як саме відрізняються прояви депресії в чоловіків і жінок? І що, крім сесій із терапевтом, потрібно чоловікам, щоби подолати депресію?
«Злість – прояв депресії, здебільшого притаманний чоловікам. З усіх емоцій, які чоловіки можуть відчувати чи висловлювати, гнів є чи не єдиною, на яку суспільство дає певний дозвіл. Суспільство заплющує очі на чоловіків, які легко дратуються чи виходять із себе, але досі не толерує чоловіків, які плачуть або горюють, висловлюють сум, відчай чи зневіру. Якщо ігнорувати ці почуття певний час і залишати внутрішній біль без уваги, він стає дедалі сильнішим й займає все більшу частину життя», – наголошує науковець.
Конспект інтерв'ю тут: https://www.village.com.ua/.../361215-prostimy-slovami-4...

Малювання, ліплення, спів, витинання та писанкарство – це не просто творчість, а дієві форми терапії. Вони допомагають відновлювати ментальне здоров’я, знижувати рівень стресу та знаходити внутрішній ресурс.
Осередком таких неформальних послуг у сфері ментального здоров’я став Одеський обласний центр української культури. І власним прикладом доводить: для їх створення не потрібно багато ресурсів – достатньо відкритого простору та бажання допомагати.
Про те, як працює заклад, який у 2023 році приєднався до Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська, йдеться у сюжеті, що вийшов в ефірі телеканалу ICTV під час Національного телемарафону «Єдині новини».
Подивитися відео можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YKiJwPLb1Lc

Що передбачає Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я»?
Які копінгові стратегії допомагають українцям долати стрес?
На ці та інші питання відповіла в ефірі телеканалу ICTV Ольга Горбаньова, експертка Координаційний центр КМУ / Mental Health UA час Національного телемарафону «Єдині новини»
Своїм ментальним здоров’ям зараз задоволені 36% українців, водночас готовність звертатися по до помогу щороку зростає – такими є результати четвертої хвилі всеукраїнського дослідження щодо психічного здоров’я українців під час війни, проведеного у межах Ти як?
Ухвалений на початку року Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я» допоможе впорядкувати сферу надання послуг, запровадити сертифікацію фахівців і гарантувати якість запропонованих сервісів.
Спілкування з рідними, прослуховування музики, прогулянки – все це зміцнює ментальне здоров’я. Українці дедалі частіше обирають екологічні копінгові стратегії для підтримки себе у складні часи.

Малювання тушшю як спосіб глибшого усвідомлення себе
Українські фахівці переймають японський досвід арттерапії, а саме – метод малювання чи метод каліграфії Пензлі, туш, кілька базових рисок – і вже не просто зображення, а розмова з власними почуттями.
Арттерапія дозволяє виплеснути емоції, структурувати думки, знайти внутрішню рівновагу. І це один із потужних інструментів, який українські фахівці опанували завдяки візиту відомої японської психологині та арттерапевтки, президентки Національної федерації психологічних асоціацій та Федерації психологів Японії Маріко Укійо.
Тренінг для фахівців з ментального здоров’я, зокрема й тих, хто вже використовує методи арттерапії у своїй роботі, Маріко Укійо провела у Києві. Захід відбувся за сприяння Координаційний центр КМУ / Mental Health UA у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська.
Учасники майстер-класу занурилися у практику каліграфії та малювання тушшю – техніки, що поєднує мистецтво, фокус уваги, спокій та контроль дихання. Кожна лінія відображає стан людини: її внутрішню рівновагу, рішучість або напруження. Спокійне, медитативне відпрацювання кожного руху, фокус на диханні та зосередженість допомагають краще усвідомити власний психоемоційний стан і знайти внутрішню рівновагу.
«Коли ми кажемо «арттерапія», ми маємо на увазі не лише малювання фарбами чи олівцями, а й інші методики. Але те, що ми побачили в Україні, – це особливий інтерес саме до роботи з тушшю. І в нашій програмі є як написання ієрогліфів, так і малювання картин за допомогою туші. Ми завжди питаємо, чи був у людини досвід каліграфії, і здебільшого чуємо «ні». Але навіть без попередньої підготовки люди починають глибше розуміти себе, розпізнавати свої почуттям. Оця комунікація з собою дуже помітна на наших сеансах, і такою ж помітною вона потім стає на папері», – розповіла Маріко Укійо.
Методика, яку застосовує японська психологиня, ґрунтується на глибокій роботі з емоціями через мистецтво. Головний принцип – не тільки результат, а відчуття в процесі: навчитися працювати з пензлем як із продовженням власної руки, відчувати туш, її текстуру, вагу мазка на папері. Завдяки одночасній стимуляції кількох сенсорних каналів – зорового, тактильного, рухового – вдається досягти глибокого розслаблення та відновлення емоційного балансу.
«Застосування технік арттерапії – це один із способів самовираження, який допомагає нам досліджувати власні емоції та почуття, віднаходити рівновагу. Поєднання українського та японського досвіду створює новий простір можливостей і для фахівців, і для тих, хто потребує підтримки. Співпраця виходить на новий рівень – від окремих зустрічей до системної взаємодії. І тепер це не лише обмін досвідом між спеціалістами, а й можливість для українських дітей доторкнутися до культури іншої країни через творчість», – зазначила Оксана Збітнєва, керівниця Координаційний центр КМУ / Mental Health UA.

Ментальне здоров’я – це ресурс, який допомагає людині жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека. Україна крок за кроком будує систему підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя.
Про виклики, досягнення та плани у цьому напрямі Оксана Збітнєва, керівниця Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, розповіла в інтерв’ю Метью Стернсу, голові представництва Міжнародного Медичного Корпусу в Україні International Medical Corps Ukraine. Говорили про цілі Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська, про важливість довгострокових змін та ефективну взаємодію усіх стейкхолдерів, зокрема й міжнародних партнерів, які підтримують Україну в цьому процесі.
Як зазначила у розмові Оксана Збітнєва, перша леді України Олена Зеленська стала лідеркою соціальних трансформацій, які визначатимуть майбутнє країни. Вона ініціювала зміни, що охоплюють найглибші аспекти життя: культуру турботи про ментальне здоров’я, безбар’єрність, здорове харчування тощо. Це ті сфери, де швидких результатів не буває, але саме їхній розвиток визначить, якою буде Україна у майбутньому.
Зміни в системі психічного здоров’я – це не лише про послуги чи професійний розвиток фахівців. Йдеться про нову культуру, в якій піклування про власний стан стає щоденною звичкою. Це також про усвідомлення, що ментальне здоров’я – спільна відповідальність різних секторів: медицини, соціальної сфери, економіки, освіти, безпеки, культури. Власне, такий підхід закладено у програму Ти як?, і він уже знайшов підтримку на рівні державної політики та законодавчих ініціатив.
Партнерство з міжнародними організаціями – одна з рушійних сил цих змін. Україна має чітке бачення, які саме проблеми потрібно вирішувати та які ресурси для цього необхідні. Це дозволяє вибудовувати ефективну взаємодію з донорами та партнерами, як-от Міжнародним Медичним Корпусом, що підтримує розвиток сфери ментального здоров’я в Україні. Завдяки такому підходу не просто надається допомога, а формується власна модель стійкості, яка працюватиме на роки вперед.

Під таким гаслом відбуваються Національні консультації щодо Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я». Його ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом України, нині об’єктом обговорень вже є проєкти підзаконних актів.
Першими на розгляд фахової спільноти, науковців, стейкхолдерів винесено драфти документів щодо створення та порядку діяльності Національної комісії з питань психічного здоровʼя та сертифікація фахівців з ментального здоров’я.
Ці новели викликали найбільший резонанс, бо досі в країні діяльність спеціалістів не була внормована й відповідно не існувало жодного органу, що відповідає за цей процес. На відміну від інших видів професійної діяльності, наприклад, правників, медиків, правоохоронців тощо.
Захід організовано Координаційний центр КМУ / Mental Health UA спільно з Національною психологічною асоціацією НПА - Національна психологічна асоціація за підтримки Київської школи економіки Kyiv School of Economics в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? - ініціативи першої леді Олена Зеленська.
«Формат Національних консультацій ми започаткували ще восени минулого року під час проведення Форуму ментального здоров’я. Тоді у нас вийшла дійсна конструктивна робота, що дозволила вдосконалити законопроєкт. Як і тоді, зараз відповіді на складні питання ми маємо шукати та знаходити разом. Адже по суті Закон стає засадою для нової сфери - сфери ментального здоров’я. Для того, аби сформувалася нова суспільна норма, де ментальне здоров’я інтегровано в усіх сферах та усіх політиках нам з вами потрібно ретельно попрацювати зараз, аби убезпечити професійне майбутнє завтра», - наголосила Оксана Збітнєва, керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ.
Загалом учасниками консультацій стали майже 1000 фахівців – як офлайн, так і онлайн. Модератором виступила віце-президентка НПА Валерія Палій Валерія Палій. Захід став простором вільного висловлення думок та щирого обміну думками.
Насамперед учасникам зустрічі нагадали зміст широкої рамки Закону. Порядок створення Національної комісії та сертифікації фахівців були докладно презентовані окремо.
«Сфера ментального здоров’я унікальна й ми всі переконалися, що тут потрібні нестандартні підходи. Саме це було закладено, коли створювалася концепція Національної комісії. Використовувався успішний світовий досвід, адже в багатьох країнах, наприклад, в Сполученому королівстві, Австралії, Новій Зеландії, Канаді існують подібні органи. Це не міністерство психологів, там де згори і до низу. Це справедливий, прозорий орган саме спільноти та для спільноти, де закладена складова незалежності та об’єктивної координації різних сфер. В нашому випадку, це буде постійно діючий колегіальний орган у сфері управління Кабінету міністрів України», - звернув увагу присутніх юридичний експерт Андрій Кудря Андрій Кудря.
Експертка Координаційного центру Анастасія Голотенко Anastasiia Golotenko зазначила, що впровадження сертифікації не просто вимога часу, а насамперед можливість сформувати та захистити спільноту справжніх фахівців галузі та убезпечити отримувачів послуг від неякісних сервісів: «Сертифікація – це необхідний стандарт. Для фахівців з ментального здоров’я він потрібен ще на вчора. Сертифікація буде відбуватися за двома позиціями: за професійними напрямками роботи фахівців у сфері психічного здоров’я та сертифікація психотерапевтів у науково-обгрунтованих методах психотерапії».
Результатом заходу стало отримання зворотного зв'язку від професійної спільноти та експертів з метою його врахування у текстах документів та домовленості щодо подальших дій. Крім того, запропоновано сформувати експертну групу, яка буде працювати саме над цими проєктами.
«Саме тут серед спільноти має бути все напрацьовано. Дуже добре, що ми знаходимо енергію та час продовжувати працювати над підзаконними актами. Верховна Рада буде долучатися в якості додаткових експертиз, залучати досвід інших країн. Адже всі нарешті визнають цінність послуг, допомоги й підтримки ментального здоров’я. Тому, впевнена, що зараз найкращий час інституалізації нашої роботи», - закликала народний депутат, співавторка Закону Лада Булах Народний депутат України Лада Булах.

Чи можемо ми взагалі говорити про здоровий сон в умовах війни? Як адаптувати рекомендації науковців до нашого контексту? Що краще – випити снодійне чи працювати над гігієною сну та пробувати психологічні техніки?
Про все це у новому епізоді подкасту «Простими словами» розповідає Антон Курапов – науковий співробітник «Лабораторії дослідження сну та свідомості» Центру когнітивної нейронауки Зальцбурга, доцент кафедри експериментальної та прикладної психології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Новий епізод подкасту «Простими словами» доступний на платформах:
Apple podcasts https://podcasts.apple.com/lv/podcast/простими-словами/id1487856534
SoundClaud https://soundcloud.com/the_village.../sets/nauka-stijkosti
Spotify https://open.spotify.com/show/0fEZ2xSCZFW3OfMMaeNo1x
YouTube https://www.youtube.com/@user-prostymyslovamy

Чому допитливість і менша впевненість у своїй правоті захищає нас від дезінформації? Як спілкуватися з тими, хто має інші погляди? Чому ми продовжуємо сперечатися, навіть якщо це не працює? І чи є альтернативний спосіб підштовхнути людину до зміни поглядів?
Про все це в новому епізоді подкасту «Простими словами» розповідає Ден Аріелі, професор психології та поведінкової економіки в Дюкському університеті й автор бестселера «Передбачувана ірраціональність»
Слухайте новий епізод подкасту «Простими словами» на платформах:
Apple podcasts https://podcasts.apple.com/lv/podcast/простими-словами/id1487856534
SoundClaud https://soundcloud.com/the_village.../sets/nauka-stijkosti
Spotify https://open.spotify.com/show/0fEZ2xSCZFW3OfMMaeNo1x
YouTube https://www.youtube.com/@user-prostymyslovamy

Чому допитливість і менша впевненість у своїй правоті захищає нас від дезінформації? Як спілкуватися з тими, хто має інші погляди? Чому ми продовжуємо сперечатися, навіть якщо це не працює? І чи є альтернативний спосіб підштовхнути людину до зміни поглядів?
Про все це в новому епізоді подкасту «Простими словами» розповідає Ден Аріелі, професор психології та поведінкової економіки в Дюкському університеті й автор бестселера «Передбачувана ірраціональність»
Слухайте новий епізод подкасту «Простими словами» на платформах:
Apple podcasts https://podcasts.apple.com/lv/podcast/простими-словами/id1487856534
SoundClaud https://soundcloud.com/the_village.../sets/nauka-stijkosti
Spotify https://open.spotify.com/show/0fEZ2xSCZFW3OfMMaeNo1x
YouTube https://www.youtube.com/@user-prostymyslovamy

Ти вже втомлений/-на, а день тільки почався
Було?
Є речі, які виснажують, навіть якщо ти цього не помічаєш. Просто день за днем стає все важче вставати, складніше зосередитися, і єдине, чого хочеться — просто втекти від усього.
Енергожери працюють тихо, але ми їх викрили

Зараз якраз той момент, коли краще відкласти усі справи та запитати у себе: як я насправді? Не поспішати, дати собі час для відповіді.
А потім записати її — такий метод буває дуже терапевтичним, коли треба заспокоїтися після пережитого.
Починай із чистого аркуша, щоб висловити свої почуття, чесно зізнатися собі у переживаннях, впорядкувати думки.
І… пиши швидко чи повільно, багато або скільки хочеш. Пиши неохайно, роби замальовки, перекреслюй текст, виривай сторінки. Як забажаєш, просто будь собою на папері. Зі собою.

У взаєминах із людьми бувають різні випадки і не усі належать до категорій червоних чи зелених прапорців. Просто тому, що люди не ідеальні або не такі, якими хочемо їх бачити. Та й ми інколи можемо вчиняти неоднозначно у ставленні до інших.
Коли ми готові приймати недосконалості одне одного, важливо не мовчати, якщо щось завдає болю чи тривожить. Відкриті розмови про складні моменти та увага партнерів чи друзів до твоїх меседжів допомагають не накопичувати образи, а разом шукати рішення.

Хвилини мовчання ніколи не буде достатньо. У 1120-й день лютого і щодня памʼятаємо.

Зберегти емоційний баланс при відмовах і відмовляннях іншим = зберегти здорові стосунки зі собою та іншими
Це просто, якщо пам’ятати:
сказати «ні» — це не егоїзм, а турбота про власні кордони;
почути «ні» — це не про твою цінність, а про право іншої людини відмовляти.
А що ти частіше робиш: чуєш чи кажеш

Українці вражають своєю силою, витривалістю та здатністю долати труднощі. Але навіть найсильніші інколи відчувають утому або зневіру. В такі моменти ми можемо втрачати рівновагу та здатність реагувати раціонально.
З повагою до досвіду кожного Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» у співпраці з психологинею Світланою Ройз підготувала спеціальний путівник з емоційної регуляції – збірку-практикум «Правила внутрішнього руху».
Це короткі нагадування про те, як стабілізувати свій стан та емоції, коли це необхідно, щоб зберігати стійкість за будь-яких обставин. Як зупинитися та прислухатися до власних потреб. Як, хоч би що відбувалося, нагадати собі: ти на своєму шляху.
У практикумі зібрана інформація, як усвідомлювати ресурси тіла, емоції, свої цінності, впливати на власні думки та реакції.
Досліджуйте путівник у зручному форматі: деталізований цифровий варіант уже доступний для перегляду та завантаження на платформі «Ти як?» у розділі «Стійкість» (https://howareu.com/stiikist
).
Цінності – це наш навігатор, емоції – наше паливо, а уважність до себе – ресурс, що допомагає триматись і тримати інших на нашому спільному шляху, адже стійкість одного – стійкість мільйонів.